Мінеральні добрива

Мінеральні добрива

Сульфат амонію

(NH4)2SO4, (N21 S24)

Це кристалічна сіль білого, жовтуватого або сірого кольору, добре розчинна у воді.

Добриво більш фізіологічно кисле, ніж аміачна селітра. Рекомендується для внесення на некислих (насичених основами) ґрунтах та на кислих за умови вапнування.

Можна вносити восени. Добриво цінне вмістом сірки. Повільнодіюче добриво для основного чи передпосівного внесення.

При внесенні в ґрунт сульфат амонію швидко розчиняється. Амонійна група поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, що утримує азот від вимивання. Завдяки добрій сорбції у ґрунті, не вимивається і є єдиним джерелом азоту для рослин триваліший термін.

Рекомендується вносити під культури, що чутливі до нестачі сірки: хрестоцвіті (ріпак, суріпиця, гірчиця, ріпа, капуста), кукурудзу, картоплю, цибулю, часник, жито, овес; та на ґрунтах, що бідні на сірку.

Якщо використані під основне внесення добрива не містили сірки, то сульфатом амонію можна підживити картоплю, найкраще через 8-15 днів після висаджування бульб. Розсіяні добрива загортають у ґрунт при механічних розпушуваннях.

Одноразове внесення сульфату амонію навіть на підзолистих ґрунтах істотно не позначається на зміні реакції ґрунтового розчину, а систематичне застосування цього добрива на підзолистих і опідзолених ґрунтах призводить до підкислення ґрунтового розчину. Цю особливість добрива враховують при його використанні, проводячи одночасно вапнування ґрунту.

На чорноземах застосування сульфату амонію на розвиток рослин негативно не впливає.

Селітра аміачна

NH4 N03, (N34)

 

Амонійно-нітратне добриво у співвідношенні NH4: NO3 =1:1. За ефективністю аміачна селітра часто займає перше місце серед азотних добрив. Це найкраще добриво для підживлення озимих зернових та ріпаку. Застосовується в системах удобрення у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України при передпосівному внесенні та для підживлення. Водорозчинне, фізіологічно слабкокисле, швидкодіюче азотне добриво.

 

Добриво концентроване, майже не містить баластних сполук та швидко розчиняється у воді. Характерна особливість аміачної селітри полягає в тому, що катіони амонію добрива поглинаються ґрунтовим комплексом та не вимиваються у нижні шари ґрунту і пролонговано поглинаються кореневою системою рослин. Іони нітратного азоту добрива не поглинаються ґрунтовими колоїдами, знаходяться у рухливому стані та швидко засвоюються. Це актуально при ранньому весняному підживленні, коли процеси нітрифікації у ґрунті ще не відбуваються.

 

Амонійна й нітратна форми азоту легко поглинаються рослиною. Рекомендовані середні норми внесення аміачної селітри 3-4 ц/га, до 6 ц/га.

 

Доцільно застосовувати навесні для підживлення озимих культур, ярих зернових, олійних, цукрового буряка.

 

В умовах достатнього зволоження можливе вимивання нітратної форми азоту, тому використовують селітру для весняно-літніх підживлень, або вносять навесні з загортанням в ґрунт перед сівбою. У районах з недостатнім забезпеченням вологою її можна вносити з осені. Селітру використовують також для підживлення просапних та овочевих культур з обов'язковим одночасним загортанням у ґрунт культиватором при міжрядному розпушуванні.

 

При обробці гранул селітри на хімічних заводах спеціальними антизлежувальними речовинами (ліламін) її можна зберігати в поліпропіленовій тарі 6-8 місяців.

 

Селітра аміачна є добрим компонентом для виробництва сумішей мінеральних добрив.

 

Нітроамофоска (азофоска)

N16P16K16

Одне з найкращих добрив. Добриво - концентроване, азотно-фосфорно-калійне, гранульоване, випускається різноманітних марок із різним вмістом та співвідношенням елементів мінерального живлення: N:P:K = 16:16:16, 15:15:15 та інші.

Головні елементи мінерального живлення містяться у формі водорозчинних та легкодоступних для рослин сполук: NH4H2PO4, (NH4),HPO4, NH4 NO3, NH4Cl, KCl, KNO3 , CaHPO4

Фосфор нітроамофоски більш рухомий у ґрунті, ніж фосфор суперфосфату, і легко засвоюється рослинами. Кожна гранула містить однакову кількість азоту, фосфору і калію, корисні речовини рівномірно розподіляються у ґрунті, переважаючи за цим показником тукові суміші.

Фізіологічно нейтральне добриво. Ефективність удобрення нітроамофоскою підвищується при додатковому внесенні азотних добрив. Оптимальна норма внесення нітроамофоски під цукровий буряк 8-10 ц/га, під озиму пшеницю 5-8 ц/га. Восени вноситься 3-4 ц/га після зернових попередників, де солома використовується як добриво. Після інших (кращих) попередників норма осіннього внесення - не більше 1-2 ц/га.

Краще використовувати нітроамофоску для ранньовесняного підживлення (3-5 ц/га) озимої пшениці по таломерзлому ґрунті. Дуже важливо для першого підживлення озимих замість селітри використати нітроамофоску на площах, де під основний обробіток не внесено фосфору і калію, або норма внесення цих добрив недостатня для формування програмованого врожаю.

Карбамід

(NH2)2CO, (N46)

Амідне добриво - найбільш концентроване серед твердих азотних добрив. Синтезується з двох газів СO2 і NH3 за температури 185-200° С і тиску 180-200 атмосфер. Водорозчинне, повільнодіюче безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України в основне внесення та для позакореневого листкового підживлення. У системі удобрення ярих зернових культур вносять у передпосівну культивацію. Доцільніше карбамід використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом - буряк, кукурудзу на зерно. У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше - нітратну. Процес цей відбувається повільно, тому азот з сечовини рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації, надмірно не нагромаджується в рослині і в ґрунтових водах. Мало вимивається з ґрунту, втрати азоту в ґрунті мінімальні. Добриво не повинно містити більше як 0,8 % біурету і 0,3 % води, особливо це важливо за листкового внесення. Амідна форма азоту здатна швидко засвоюватися через листкову поверхню.

У процесі грануляції в карбаміді утворюється біурет. За вмісту З % біурет є токсичним для рослин, тому внесення безпосередньо перед сівбою пригнічує розвиток рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається за 10-15 днів - цей інтервал рекомендується витримати між внесенням карбаміду в ґрунт і сівбою. За вмісту біурету 0,8 % і нижче він не має негативного впливу на проростки рослин незалежно від строку внесення добрива (можна безпосередньо перед сівбою).

Чим вища температура ґрунту, тим краще і швидше засвоюється азот з карбаміду. На ґрунтах дуже кислих або свіжо звапнованих дає менший ефект. Менша ефективність також на перезволожених, холодних ґрунтах та за ранньовесняного внесення на озимих.

Одноразове внесення сечовини не повинно перевищувати 2,5 ц/га. Карбамід потрібно заробляти в грунт, тому що втрати при поверхневому внесенні вищі на 20-30 %, ніж у селітри. При поверхневому внесенні NH4NO3 втрати азоту становлять 1—3 %, а CO(NH2), - уже 20-30 %. При поверхневому внесенні карбаміду на сухий ґрунт без негайної заробки газоподібні втрати азоту у вигляді аміаку можуть сягати 30-50 %.

Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення зернових 5-30 %. Вміст біурету при цьому не повинен перевищувати 0,3 %.

Калій хлористий

КС1, (К60).

У світі, серед всього асортименту калійних добрив, найбільше використовується калію хлористого - 80-90 %.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України (крім солонцюватих ґрунтів) під основний обробіток ґрунту для культур, які не чутливі до шкідливої дії хлору. При внесенні під оранку хлор промивається у глибші шари ґрунту, що знижує можливість його потрапляння в рослину. Висококонцентроване добриво, водорозчинне, фізіологічно кисле.

Рекомендована середня норма внесення добрива під озиму пшеницю 1,5-2,0 ц/га, під цукрові буряки - 2,5-5,0 ц/га.

Діамофоска

Добриво висококонцентроване, гранульоване, містить значно менше вільних хімічних кислот порівняно з нітроамофоска-ми, тому вважається хімічно нейтральним. Біогенні елементи містяться у формах водорозчинних та легкодоступних рослинам сполук: NH4H,PO4, (NH)3HPO4, NH4NO3, NH4Cl, KC1, KNO3.

Доцільно використовувати восени під озимі культури, ячмінь пивоварний та для підживлення цукрового, столового буряків, картоплі, овочевих культур в період вегетації. Діамофоску можна вносити поверхнево з наступним загортанням у ґрунт, але і найдоцільніше використовувати локально в ґрунт стрічковим способом на глибину 8—10 см.

Рекомендована середня норма внесення діамофоски марки 10:26:26 під озиму пшеницю - 3 ц/га, під цукровий буряк 4-8 ц/га.

Вапняково-аміачна селітра

NH4NO3 + CaCO3, (N27Ca12)

Універсальне, азотно-карбонатне, нейтральне добриво. Характеризується вищою ефективністю на кислих ґрунтах. ВАС має кращі фізико-механічні властивості порівняно з аміачною селітрою і карбамідом. Не підкислює ґрунтів. Виробник "Рівнеазот" випускає ВАС двох марок: А і Б (табл.).

Таблиця . Характеристика вапняно-аміачної селітри

Основні показники

А

B

Масова частка загального азоту, %

25-28

20-24

Масова частка карбонату кальцію, %

12-28

28-40

Масова частка нітриту кальцію, %

<1,5

<1,5

Масова частка оксиду магнію, %

<6,0

<6,0

Амофос

NH4H2PO4, (N12, P52)

Складне висококонцентроване азотно-фосфорне гранульоване добриво. Сполуки азоту і фосфору, які містяться в добриві, є водорозчинними (вміст водорозчинного моноамонійфосфату (NH4H2P04) - 85-90 %, а цитраторозчинного діамонійфосфату (NH4)2HPO4 - 10-15 %) і легкодоступними для рослин. Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Оптимальна норма внесення під озиму пшеницю 1-2 ц/га, під цукровий буряк - 2-4 ц/га, найкраще по стерні перед оранкою. Фосфор амофосу менше зв'язується ґрунтом, ніж фосфор суперфосфату. Ймовірно причиною цього є утворення амонію, який сприяє розчиненню фосфатів і перетворенню їх у більш доступні для рослин форми.

В амофосі фосфор більш рухомий, ніж у суперфосфаті. Характер перетворення амофосу в дерново-підзолистому грунті, значною мірою залежить від рівня його окультуреності. На кислих ґрунтах амофос як найбільш розчинна форма швидше за інші добрива ретроградував, що призводило до зниження вмісту в грунті мінеральних фосфатів та збільшення фракції органічного фосфору і недоступних фосфатів, порівняно з ґрунтом, удобреним суперфосфатом. Вапнування таких ґрунтів теж не зменшило обсягів ретроградації фосфору амофосу. На нейтральних і слаболужних ґрунтах амофос забезпечує більш сприятливий фосфорний режим, порівняно з суперфосфатом.

Контактні особи

Михайлюк Анатолій Миколайович
(067-443-31-95)


Судаков Євгеній Георгійович
(067-443-31-98)


Луценко Владислав Олександрович
(067- 472-17-11)

Регіональні представники

Кіровоград - (067-470-93-49)
Галасун Володимир
Христинівка  –  (067-470-93-89)
Кравець Олександр
Золотоноша  –  (067-472-41-28)
Невмивака Ігор
Чорнобай – (067-474-20-35)
Мироненко Михайло
Кривий Ріг – (097-419-03-34)
Головко Юрій
Прилуки  –  (067-462- 06-32)
Петренко Павло